Підготовка до ЗНО з матаметики

Сьогодні я повторив тему многокутників з математики.
Я вивчив формули знаходження площі, та застосував їх на практиці

Підготовка до ЗНО з історії України

А сьогодні я повторив про Західноукраїнські землі в кінці 18ст-першій половині 19ст.

Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії Галичина в 1772 р. відійшла до Андрії внаслідок першого поділу Польщі, іуди ж у 1774 р. — Буковина. Закарпаття ще раніше належало Угорщині, а вона — теж входила до складу Австрійської імперії.

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

     Фактично Закарпаття управлялося з Буди (Будапешта) Угорщиною — Братиславське намісництво Угорського королівства. Буковина у 1787 р. була приєднана до Галичини, а після 1849 р. їй знову було надано статус окремої провінції (краю). Інші українські землі були об’єднані разом з польськими у «Королівство Галичини і Лодомерії». На соціальній драбині західноукраїнського суспільства українці займали найнижчий щабель.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ й українські землі  

Австрійці застали в Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості та торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення. Тому австрійська влада у 70-80-х рр. XVIII ст. проводила реформи, це припало на часи імператриці Марії-Терезії ( 1740-1780 рр.) та її сина Йосифа II (1780-1790 рр.):  аграрна реформа  адміністративна реформа  освітня реформа  релігійна реформа 

Наслідки реформ:  

-позитивний вплив на політичну модернізацію краю;  

-посилення німецького впливу, українці, як і раніше,                    усунуті від участі в управлінні;  

-у той час, коли Йосиф II ліквідовував найогидніші вияви кріпацтва, Катерина II запроваджувала його для мільйонів українських селян, позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви;

-поширення серед селян і греко-католицького                               духівництва прихильного ставлення до Габсбургів.

Діяльність Головної руської ради 

Галицькі поляки першими скористалися демократичними свободами, проголошеними революцією. Вони організували в Львові Центральну раду народову. У відповідь на дії поляків українська інтелігенція 2 травня 1848 р. заснувала у Львові свій орган — Головну руську раду, яка мала відстоювати інтереси українського населення Галичини. Це була перша політична організація українців у Галичині. 

Програмні вимоги:  

-викладання в школах та видання урядових розпоряджень вести українською мовою; 

-забезпечення для українців рівних можливостей обіймати урядові посади:  запровадження 

-української мови у діловодстві краю;  

-об’єднання українських земель Австрійської імперії в одну провінцію;  

-поділ Галичини на дві окремі адміністративні одиниці: східну—українську і західну — польську. 

-Заходи Головної руської ради (ГРР):

-ініціатор видання першої газети, друкованої українською народною мовою — «Зорі Галицької»;

 затвердила рішення про створення «Галицько-руської матиці», яка мала відати організацією -видання дешевих підручників і книг для народу українською мовою; 

-відкриття у Львові Народного дому з українською бібліотекою, музеєм і народним клубом; 

-створення близько 50-ти місцевих рад у містах і селах;  

-перше використання національної символіки — жовто-блакитного прапора і герба із зображенням золотого лева на синьому тлі (герб Галицько-Волинського князівства); 

-участь у роботі Слов’янського з’їзду (червень 1848 р., Прага), ухвалення рішення про рівноправність української мови у школах і державних установах, рівність всіх національностей і віросповідань; 

-уперше заявлено про національну єдність галичан і українців Наддніпрянщини; 

-у Львівському університеті наприкінці року влада відкрила кафедру української мови та літератури, першім завідувачем якої став Я. Головацький; 

-19 жовтня 1848 р. Собор руських учених у Львові окреслив широку програму організації української науки та народної освіти, схвалив єдину граматику української мови, заявив про впровадження рідної мови в усі школи; 

-організація української національної гвардії, а на Закарпатті — Народної самооборони і гірських стрільців.

 Ще 10 липня 1848 р. у Відні розпочав роботу загальноімперський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів, з них 27 були селянами. Вони запропонували парламентові розглянути питання про національно-територіальний поділ Галичини. Уряд пообіцяв це зробити, але до самого розпаду цієї держави обіцянка не була виконана. Парламент було розпущено у березні 1849 р. 

1-2 листопада 1848 р. у Львові відбулося повстання, в якому брали участь польська й українська національна гвардія (розпущені після нього), студентство, міська біднота. Було придушено, в місті запровадили стан облоги. Селянське повстання на Буковині (1848-1850 рр.) очолював відомий селянський ватажок Л. Кобилиця, який був депутатом австрійського парламенту. Рух там набув найбільшого розмаху, але після арешту керівника був придушений. На західноукраїнські землі прийшла урядова реакція. Влітку 1851 р влада заборонила діяльність Головної руської ради.

  Значення подій 1848-1849 рр.:
-скасування панщини і початок запровадження в життя засад конституційного правління;           
-визнання існування в Галичині українського народу з власними національними потребами;       
-виникнення першої в XIX ст. української політичної організації (ГРР), захисника прав українців; 

-уперше українці сформулювали власні політичні програми й усвідомили себе єдиним народом;

-західні українці досягли суттєвих результатів порівняно з іншими народами імперії.

Підготовка до ЗНО з української літератури.

В понеділок я вирішив повторити матеріал з української літератури.
Сьгодні я прочитав «Слово про похід Ігорів»

Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині. 

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр «Слово про похід Ігорів»: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — повість, літописна повість). 

Тема «Слово про похід Ігорів»: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. 

Ідея «Слово про похід Ігорів»: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. 

Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. 

Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.

«Слово про похід Ігорів» 
Похід князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця (тут також іде детальний історичний екскурс у минуле Русі) — лихі віщування природи, другий бій і поразка війська Ігоря — плач руських жінок — віщий «мутен сон» київського князя Святослава та його «золоте слово, з сльозами змітане», звернене до руських князів — плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи — князь Ігор у полоні — утеча його з неволі з допомогою Овлура — погоня половців за князем — зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.
Історична основа Невідомий автор розповідає про реальну історичну подію: похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р. Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі. Керуючись головнВ понеділок я вирішив повторити матеріал з української літератури.
Сьгодні я прочитав «Слово про похід Ігорів»

Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині. 

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр «Слово про похід Ігорів»: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — повість, літописна повість). 

Тема «Слово про похід Ігорів»: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. 

Ідея «Слово про похід Ігорів»: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. 

Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. 

Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.

«Слово про похід Ігорів» 
Похід князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця (тут також іде детальний історичний екскурс у минуле Русі) — лихі віщування природи, другий бій і поразка війська Ігоря — плач руських жінок — віщий «мутен сон» київського князя Святослава та його «золоте слово, з сльозами змітане», звернене до руських князів — плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи — князь Ігор у полоні — утеча його з неволі з допомогою Овлура — погоня половців за князем — зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.
Історична основа Невідомий автор розповідає про реальну історичну подію: похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р. Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі. Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.
Ось так я готуюсь до іспитів, вважаю що це дісно мені домоможе. Всіх зі святом!!!им завданням (захист Руської землі), у 1183 р. великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.
Ось так я готуюсь до іспитів, вважаю що це дісно мені домоможе. Всіх зі святом!!!

Підготовка до ЗНО з Української мови

А сьгодні я повторив синтаксис,за який я можу отримати найбільшу кількість балів на іспиті.

Синтаксис-вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.

Синтаксис розмежовують на:

• Синтаксис словосполучень, який установлює синтаксичні властивості окремих слів як частин мови, тобто правила їхньої сполучуваності з іншими словами;
• Синтаксис речень, спрямований на дослідження типів, ознак речень, зв'язків слів і сполук у складі речень і висловлювань.

 

А саме я повторив тему складне речення 

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв'язку.

Розділові знаки у складносурядних реченнях

Прості речення як частини складносурядних, з'єднані сполучниками і(й), та, а, але, проте, однак, зате, не те, або, чи ні … ні, то … то, не то … не то та ін. розділяються комами: Чорнява його голівонька була закустрана, очі заспані, зате молоде личко пашіло здоров'ям, грало краскою. (Мирн.)

Кома не ставиться

1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучником і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!

2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням: Сумно й глухо! (Мирн.)

3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер. (М. В.) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (Головко)

4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)

5. Якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ревище гудків. (См.)

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення — це складне речення, що складається із залежних одна від одної частин.

Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

Кома ставиться:

1. Підрядне речення відокремлюється від головного комами: Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть. (Мирн.)

2. Якщо підрядне речення стоїть після головного й з'єднується з ним складеними сполучниками підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, попри те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, подібно до того як, так що, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Місце коми визначається змістом речення: Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати. (Н.-Лев.) Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати.

3. Між однорідними підрядними реченнями ставиться кома так само, як між однорідними членами в простому реченні: Як не мостився, як не ладнав, А оберемка не підняв. (Гл.) Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мати. (Вас.)

4. Між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними повторюваними сурядними сполучниками, ставиться кома, але перше підрядне речення від головного комою не виділяється: Ішли на берег моря і коли яскраво світило сонце, і коли важкі хмари низько пливли над землею.

5. Якщо в складнопідрядному реченні збігаються два підрядні сполучники або сполучник сурядності й сполучник підрядності, то кома між ними ставиться тільки в тому випадку, якщо при вилученні підрядного речення не вимагається перебудова того речення, від якого залежить підрядне: Це рішення виникло в нього раптово, і він хотів його негайно здійснити, ніби не знаючи, що, коли мине хвилина, він не зможе сказати. (Мик.)

Кома не ставиться

1. У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не раніше ніж, не пізніше ніж і подібних: Це більш ніж зворушливо.

2. У стійких висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: руки стали як лід, упав як сніп, полетів як стріла, і приніс скільки зміг, все одно який, байдуже хто та ін.

3. Якщо після головного речення перед сполучним словом або сполучником підрядності стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності: Хотілось би знати не що він казав, а як він казав. Він уважно розпитував і як себе почуває брат і що він устиг зробити на заводі.

4. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова з прийменником чи без нього: Черниш теж кричав, не пам'ятаючи що. (О. Г.) Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що. (Шевч.)

5. Підрядні речення, що складаються із стійких словосполучень невідомо хто (де, коли …), хто завгодно, де попало, (є) над чим працювати тощо: Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком. (Ст.)

6. Якщо підрядне речення зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головним), то сполучник комою звичайно не розділяється: Перед тим як починати передачу — зайвих попросили із студії. (Тич.)

Підготовка до ЗНО з математики

 Формули скороченого множення

Формули скороченого множення — часті випадки множення многочленів, що використовуються для розкладу многочленів на множники, для спрощення виразів, для зведення многочленів до стандартного вигляду. Всі формули скороченого множення доводяться безпосередньо розкриттям дужок і зведенням подібних доданків. 



Формули для квадратів 

(a + b)2 = a2 + 2ab + b2 – квадрат суми
(a – b)2 = a2 – 2ab + b2 – квадрат різниці
a2 – b2 = (a – b)(a + b) – різниця квадратів
(a + b + c)2 = a2 + b2 + c2 + 2ab + 2ac + 2bc 

Формули для кубів 
(a + b)3 = a3 + 3a2b + 3ab2 + b3 – куб суммы
(a – b)3 = a3 – 3a2b + 3ab2 – b3 – куб різниці
a3 + b3 = (a + b)(a2 – ab + b2) – сума кубів
a3 – b3 = (a – b)(a2 + ab + b2) – різниця кубів

Формули для четвертої степені 
(a + b)4 = a4 + 4a3b + 6a2b2 + 4ab3 + b4 
(a – b)4 = a4 – 4a3b + 6a2b2 – 4ab3 + b4 
a4 – b4 = (a – b)(a + b)(a2 + b2)

              Площа вписаних та описаних трикутників

Підготовка до ЗНО з історії України

Підготовка до ЗНО з історії України день 1:

  1) Я виділив час для прочитання теми з історії України, нікому не секрет, що самоорганізація – один із ключових чинників не тільки складання ЗНО, а й будь-якого іншого іспиту.

2) Я читав про Українські землі в складі Російської імперії в кінці 18 ст-на початку 19ст. В ній розповідалося про антифеодальний рух,  про діяльність декабристів, та про Кирило-Мефодіївське братство.

3) 30 хвилин мені знадобилось для прочитання цієї теми. Я вважаю що це дійсно мені допоможе у складанні іспиту.